Грєшнов Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грєшнов Михайло Миколайович
рос. Михаил Николаевич Грешнов
Ім'я при народженні Михаил Николаевич Грешнов
Народився 5 червня 1916(1916-06-05)
Дячкіно, Область Війська Донського
Помер 7 квітня 1991(1991-04-07) (74 роки)
Анапа
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність прозаїк
Alma mater Кубанський державний університет
Мова творів російська
Роки активності 19601991
Напрямок проза
Жанр фантастична повість, оповідання

Михайло Миколайович Грєшнов (рос. Михаил Николаевич Грешнов, 5 червня 1916(19160605), Дячкіно, Область Війська Донського — пом.7 квітня 1991, Анапа) — російський радянський письменник-фантаст.

Біографія[ред. | ред. код]

Михайло Грєшнов народився у слободі Дячкіно (до 1924 року - у складі Шахтської округи УСРР, тепер Тарасівський район, Ростовська область Росії), в якому його батько працював шкільним учителем. У 1933 році Грєшнов вступив до фабрично-заводського училища в Кам'янську, після закінчення якого працював слюсарем у локомотивному депо та навчався на робітфаку Ростовського університету. Пізніше, у 1938 році, Михайло грєшнов вступив до Ленінградського університету, проте не закінчив його, оскільки з 1940 до 1947 року за путівкою Наркомпросу працював учителем у школах Прибайкалля і Бурятії. Після закінчення роботи на сході Росії перебрався до Краснодарського краю, де працював учителем, а пізніше директором у сільських школах. У 1958 році Грєшнов заочно закінчив Краснодарський педагогічний інститут. У 1986 році він разом із дружиною придбав будинок у місті Анапа, де й прожив останні роки життя. Помер письменник 7 квітня 1991 року внаслідок тривалої серцевої хвороби.

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Михайло Грєшнов розпочав свою літературну творчість у кінці 50-х років ХХ століття. Перші його оповідання публікувались у періодичних видання Краснодарського краю і Ставрополя. Першим його опублікованим твором було реалістичне оповідання «Три зустрічі», першим фантастични твором стало оповідання-легенда «Золотий лотос». Для творчості письменника характерними є типові теми радянської фантастики 70-80—х років ХХ століття — зустрічі з інопланетянами, доісторичними тваринами (зокрема, мамонтом) та первісними людьми (неандертальцями), новітні технології (підземний корабель, який рухається у магмі у глибинах Землі), космічні подорожі. Більшість творів Грєшнова написані у типовому для тодішньої радянської літератури стилі соціалістичного реалізму, зокрема у оповіданні «Саган-далінь» описується будівництво в майбутньому другої гілки БАМу.[1] Окрім фантастики, письменник також опублікував кілька збірок реалістичної прози.

Переклади[ред. | ред. код]

Твори Михайла Грєшнова перекладені кількома іноземними мовами, зокрема французькою, чеською, польською, угорською, румунською мовами. Українською мовою вийшли друком дві збірки оповідань письменника — «Останній неандерталець» у 1972 році та «Північна зірка» у 1989 році.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Збірки[ред. | ред. код]

  • 1967 — Обратная связь
  • 1971 — Лицо фараона
  • 1972 — Останній неандерталець
  • 1974 — Волшебный колодец
  • 1975 — Одно апельсиновое зернышко
  • 1980 — Продавец снов
  • 1983 — Сны над Байкалом
  • 1988 — Эхо
  • 1989 — О чем говорят тюльпаны
  • 1989 — Північна зірка
  • 1991 — Саган-Далинь

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]